Перед нападом Німеччини на СРСР відбулося розширення фашистського блоку. Це була складова частина плану підготовки війни проти СРСР. Румунія була однією із держав, природні ресурси якої мали бути використані Німеччиною для ведення війни. Чисельність німецької армії на території Румунії на кінець 1940 р. досягла 300 тис. чол. Румунська армія значною мірою була озброєна німецькою зброєю в обмін на продовольчі товари та нафту. Тоді ж Румунія приєдналася до Троїстого союзу. У травні 1941 р. під час зустрічі Антонеску з Гітлером у Мюнхені було досягнуто угоди про те, що Румунія одержувала право на окупацію радянської території аж до Дніпра. Румунія почала зосереджувати свої війська уздовж кордону з СРСР.

Участь у війні проти СРСР Італії була забезпечена без будь-яких зусиль з боку Німеччини. Не було затрудненням для Берліна одержати згоду Словакії і Хорватії на вступ у війну проти СРСР. Ось таким було коло держав Європи, які вступили в союзні відносини з фашистською Німеччиною і готові були взяти участь у війні проти СРСР.

На середину червня 1941 р. біля західних кордонів СРСР Німеччина зосередила 5,5 млн. чол. (разом із союзниками), 4950 літаків, 2800 танків і штурмових гармат, більше 48 тис. гармат та мінометів. Воєнно-морський флот нараховував 193 бойових кораблі і катера. Гітлер врахував також ослабленість Червоної Армії внаслідок репресій проти військових у попередні роки.

Через 12 днів, тобто 3 липня до радянського народу звернувся Сталін. То був виклад програми відсічі фашистам: перебудувати усю роботу на воєнний лад; обороняти радянську землю; надати допомогу Червоній Армії; здійснити мобілізацію до лав Червоної Армії; вести боротьбу з дезертирами, знищувати шпигунів, диверсантів; у разі відступу нічого не залишати ворогові; в окупованих районах розпочати створення партизанських загонів. Ця програма вселяла надію на перемогу, яка не могла бути легкою і швидкою.

Склалась загроза оточення радянських військ. Лише 150 тис. із них вдалося прорватися з оточення. Загинув командувач Південно-західним фронтом генерал-полковник М. Кирпоніс, а також секретар ЦК КПУ М. Бурмистренко та начальник штабу фронту В. Тупиков.

10 жовтня Державний Комітет Оборони доручив Г. Жукову керівництво Західним фронтом. У районі Вязьми радянські війська блокували 28 німецьких дивізій. Перший стрілецький корпус генерала Д. Лелюшенка і танкісти М. Катукова затримали танкові дивізії Гудеріана в районі Мценська.

26 вересня – 1 жовтня 1941 р. в Москві відбулась Московська конференція трьох держав – СРСР, США і Англії, яка прийняла узгоджені заходи по мобілізації ресурсів союзних держав для ведення війни проти Німеччини. США заявили про готовність надати Радянському союзу воєнну допомогу в розмірах 1 млрд. доларів на основі закону про передачу зброї у борг чи оренду (ленд-ліз). До кінця 1941 р. СРСР одержав від США озброєнь і матеріалів на 525 тис. доларів.

Славянофилы и социальнополитическая школа о расколе
Первыми из оппозиционных официозу течений проявили научный интерес к расколу и дали его историческое осмысление славянофилы. В расколе они увидели не невежество, а "протест против современного порядка вещей".[29] Кроме того, И.С. Аксаков обратил внимание на то, что "раскол имеет в изначальной ...

Революционеры-демократы о расколе
Социально-политические позиции в оценке раскола были не чужды и революционерам-демократам, но они в большей мере интересовались им как возможным союзником в борьбе против самодержавия и даже передовом отряде этой борьбы, "На окраинах двух социальных миров - писал А.И. Герцен, - крестьян и дворян-крепос ...